Неділя, 25.06.2017, 19:09
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість

Я, Борис Кривко, голова Трускавецької міської громадської організації "Рада старійшин", щиро вітаю Вас на нашому веб-сайті !














Меню нашого сайту

постійно змінюється.

Разом з Вами ми зробимо

цей сайт ще кращим...

Просимо подавати свої

пропозиціі, побажання

та слушні поради.

Будемо дуже вдячні...


Форма входу



OnLine
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Зараз з нами:
Нас відвідували:

Umirs.com TOP 100


лічильник відвідувань


Напишiть нам свого листа:

Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:



















Увага!

Трускавецька міська

організація

"Рада старійшин"

розпочинає роботу

по підготовці

до міського віче -

"Врятуй

українську мову",

яке буде проведено

спільно з усіма

патріотично

налаштованими

партіями нашого міста

та громадськими

організаціями.


Дуже сподіваємось

на вашу підтримку,

шановні

трускавчани!


Календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30





Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 6










Головна » 2015 » Листопад » 1 » ПАРТІЙНЕ БЛЯДСТВО
10:12
ПАРТІЙНЕ БЛЯДСТВО

                                           

«…у шлюхах, по-моєму, є щось материнське, 
вони завжди готові прийняти вас та втішити» 
(Еміль Ажар. Страхи царя Соломона).

Те, що сьогодні відбувається в людському суспільстві, можна виразити, перефразовуючи англійського поета і драматурга В.Шекспіра, так: «Весь світ – бордель, а люди в ньому – бляді». Сьогоднішня стаття присвячується розкриттю досить-таки цікавого явища, котре наскрізь пронизало нашу спільноту, а саме – партійного блядства, де політичні бляді своїми словами та поступками, створюють в народі неабиякий ажіотаж.

Щоб глибше зрозуміти, що відбувається довкола, завжди варто звертатися до історії людства, адже це неабияк допомагає об’єктивніше оцінювати ситуацію. Але перед тим кілька слів присвятимо розкриттю дійсного значення слова «блядь». «Блядь» – похідне від слова «блуд». «Блядствувати» – «блудити, помилятися». Щось подібне маємо в слов’янських мовах. З часом слова «блядь» і «блуд» дістали конкретні значення. Слово «блядь», чоловічого роду, стало означати «базіку, пустомелю»; жіночого роду – «порожню балаканину, помилку, оману, єресь». А слово «блуд» – означало конкретно тілесну розпусту, проституцію.

В богословських працях російських середньовічних авторів, слово «блядь» означало «брехню, хибність, фальш». Але в той період брехня не існувала онтологічно, а була тісним образом пов’язана з диявольським світом і протистояла Правді Істинній, – Самому Христу. Протопоп Аввакум писав: «Блядь пишеться брехня, правда від Бога, а брехня від диявола». Таким чином, слово «блядь» – антонім «правди». Якщо «правда» – це правильний шлях, то «блядь» – відхилення від нього. І так, істинній Правді протистоїть блядь (брехня) – Христу протистоїть диявол, батько неправді, «бляді»: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду (блядословить – цсл.),то говорить зо свого, бо він неправдомовець (блядивий – цсл.) і батько неправді (блядству – цсл.)» (Ін.8.44);«Вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившись, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити, через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись. А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі (блядиві – цсл.), і занадто цікаві (оплазиві – цсл.), і говорять, чого не годиться»(1Тим.5.11-13).

Максим Грек в «Слові», присвяченому апостолам Петру та Павлу, закликав: «Як найдальше відкинемо від себе самих чуже блядство», тобто єретичні судження, які приводять людину до диявола. «Явлена блядь і кощунна – це безумних мудрослів’я». До блядства відносив Максим Грек і спостереження за природними явищами: «А коли кажеш, що зійшов з неба, носячи тіла пастуха та худоби на небеса, явлені бляді є й народження дитячих думок». В Палеї Тлумачній XV-го століття сказано: «Про хвороби та людську смерть судять по руху зірок… невірні чада, а нам потрібно викривати їхнє блядство».

Блядство, з яким людство не може дати собі ради на протязі всієї історії свого існування, зародилося в Раю, коли диявол, спокушуючи наших прародичів, Адама та Єву, запропонував їм стати богами поза Богом. Так утворилася перша партія брехачів, очолена дияволом. На запит Бога, Адам звалив вину за порушення заповіді на Єву, а та – на диявола. Саме тут ми бачимо зародки блядства як падіння розуму та моралі. Звісно, що такого блядства Бог не міг культивувати в Раю, а тому вигнав з нього цю партійку політичних блядей і оселив їх в умовах, які відповідають їхньому блядству.

Людство почало жити родами, в яких з часом утворюються різні партії: партія вождя, жреця, багатого класу, ремісників, жеброти й т.д.. Ці партії чубились між собою за владу та привілеї. Ослаблені гризнею, партії помалу вироджувалися й їхні спритні адепти намагались стати членами сильніших партій. Де-не-де правлячі партії винищували до ноги своїх опонентів. Процес поглинання сильнішими партіями слабших, утворення партійних союзів ради панування над народом, висмоктування з нього всіх його духовних, моральних та фізичних сил – називається партійним блядством. Сьогодні цей процес називається партійною проституцією. Члени партій, котрі бігають від партії до партії, аби припасти до загального корита, називалися політичними блядями, або ж, на сьогоднішній мові – політичними проститутками.

Саме завдяки, а може й на свою погибель, партійне блядство в Ізраїльському народі, призвело до того, що народ відрікся від влади Бога й обрав собі царя. Діяльність партій привела до розподілу царства, ослаблення його через чвари, а з часом і багаторічного полону В період земного життя Христа, в Ізраїлі існували не тільки партії світські, а й церковні. Апогеєм їхньої блядської політики стало розп’яття Бога. З утворенням християнської Церкви, все це старозавітне блядство перелізло, мов таргани, сюди. Не дивно, що сьогоднішня Церква нагадує бордель, де кожна блядь в рясі норовить стати матір’ю для таких самих політичних блядей. А будучи тісно пов’язане з блядством світським (симфонія церкви й держави – симфонія партій), воно активно втілює в життя вічну заповідь диявола: «Розділяй і владарюй».

Недавно побачив світ досить-таки цікавий документ початку ХХ-го століття, часів царської Росії – це «Замінний білет». Такий документ видавався поліцмейстером проституткам на ярмарку Нижнього Новгороду (1904-1905рр.). Це свого роду патент на заняття «підприємницькою діяльністю», тобто проституцією. До речі, «Замінний білет» – це і є ті самі «добрі звичаї» й «золоті» часи самодержавства, за якими стенають кремлівські правлячі ієрархи. Діяльність партійного блядства дуже нагадувала діяльність проституток, а тому в публіцистиці цього періоду можна часто зустріти такий вираз, як «політична проститутка», чи «партійна проституція». Широку популярність цей вираз дістає після виходу на екрани (1937р.) кінофільму «Ленін в Жовтні». Тут, в одному з епізодів фільму, Ленін, прочитавши статтю Каменєва і Зинов’єва, викликує: «Ось полюбуйтеся, товаришу Василій, як ці святоші, ці політичні проститутки нас зрадили. Зрадили партію, видали плани ЦК».

В результаті симбіозу моралі блядства та продажної поведінки публічної особи, людство дістало досить-таки довершений гібрид політичного блядства в якому проглядається фальшива, не щира материнська любов, схильна до частих зрад в залежності від кон’юнктури, в якому процвітає безпринципна політична діяльність, без всяких понять честі, совісті, обов’язків та інших високих цінностей. Політична блядь – це адепт партійного блядства, в котрого повністю притуплені духовно-моральні цінності і котрий, заради особистої вигоди, прикриваючись патріотичними гаслами, вишитими рушниками, хрестом та іконами, готовий зрадити себе, свого ближнього, свого рідного, свій народ, свою державу, свого Бога, заради втілення свого ідеалу: «Гроші–задоволення».

В перекладі з латині слово «проституція» означає – «виставляти на показ». Що може виставити на показ політична проституція нашої держави? Блядство і ніщо крім блядства! Куди воно сягає своїми коріннями, ми вже говорили вище, але особливо буйно це блядство процвітає останніх 350 років, коли, будучи затиснута між «старшим братом» та Європою, політична українська еліта активно займається інцестом (інцест – статевий акт між родичами) з першим та продажною любов’ю з другою, перетворюючи державу на бордель.

Традиційний бордель дарує відвідувачу насолоду, залишаючи обслуговуючому персоналу лишень оскомину важкої праці та професійну деформацію свідомості. Український бордель, в якому імітують бурхливу велелюбність в різних позах представники влади: депутати, міністри, приносить клієнту лишень гіркоту безвихідності та економічні збитки. Блядська політика нашої влади, яка продає лохторату тони передвиборчих обіцянок, в умовах відсутності вибору перетворюється із закладу, що приносить радість та задоволення, на в’язницю, сіючи в рядах «клієнтури» спочатку сліпі очікування, а потім, неодмінно, розчарування від наглого «використання».

Український бордель добре організований. Заклад має тематичні відділення, очолювані «бандершами» (хазяйками борделю). Класичний секс знаходиться під контролем престарілих «профурсеток» (кокеток-блядей). Сектор толерантної «гейропеїзації» старанно маскується перед довірливим споживачем, прикриваючись вишитими рушниками сімейних цінностей.

В одному одеському анекдоті власник борделю, коли клієнти переставали його відвідувати й заклад не давав прибутку, міняв дівчат. А український бордель вперто міняє місцями ліжка, доказуючи клієнтурі через підконтрольні медіа-холдинги, що саме таким методом буде досягнуте «оргазмічне» задоволення в недосяжній поки що точці «пакращення».

Наскільки швидко може відбутися демонтаж політичного блядства в Україні, вибудованого політичними блядями, покажуть вибори. Дійсні демократичні цінності сучасного цивілізованого світу, все більше завойовують серця та уми народу, котрий помалу звільняється від всяких міфічних «потреблядських» розрахунків від поглинання нас Pociйcькcю імперією. Чи принесе нам в майбутньому Європа своє блядство й свої борделі? Безумовно! Але вибір за кожним з нас: виберемо блядство – будем далі рабами, котрими будуть «опікуватися» політичні бляді, обіцяючи кожному рабу волю лишень на небі, а на землі за гріхи, лишень вічне блядство.

Віктор Саварин. м.Турка.

Переглядів: 127 | Додав: sokil | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: